24.02.2013   00:17:16

Неділя митаря і фарисея. Проповідь Глави УГКЦ

  • Поділитися цим відео з друзями :
Кількість переглядів : 2102
У неділю, 24 лютого 2013 р., Блаженніший Святослав Шевчук відвідав Львівську Духовну Семінарію, де очолив Архиєрейську Божественну літургію. Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви під час Богослужіння звершив поставлення у диякони чотирьох піддияконів: двох представників Львівської та двох семінаристів Івано-Франківської семінарій.

«Будьте досконалими, як Отець ваш Небесний досконалий є».

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Слава Ісусу Христу!

Всесвітліші отці-ректори, високо преподобні, всечесні отці-настоятелі, викладачі цієї нашої Львівської Духовної Семінарії, преподобні сестри, дорогі брати семінаристи, дорогі в Христі брати і сестри. Цей загальний поклик до досконалості, до святості, який Ісус Христос залишив як великий наказ усім християнам, є переспівом одної заповіді, яку ми знаходимо ще у Старому Заповіті у Книзі Левіта. Господь Бог каже до своїх людей: «Будьте святими. Чому? Бо Я святий».

Що означає святість Бога? Пророк Ісая дуже часто називає Того Бога, Якого об’являє, в ім’я Якого він говорить і проповідує до людей, єдиним словом, каже: «Він є святий Ізраїлів». Святість Бога — це не лише Його безмежність, Його досконалість, Його відвічна слава, Його чистота, бо від Божого буття не можна нічого забрати і нічого йому додати. Але тут святість Бога означає теж і те, що Бог Ізраїля є відокремлений, цілковито інший. Ми, люди, не можемо правильно собі уявити Бога на основі усього того, що ми знаємо і розуміємо, живучи у тому видимому світі. Жодна уява, жодна думка людини, основана на її людському досвіді, не може описати оту Божу святість. І тому ми читаємо у Святому Письмі, що Господь Бог є цілком інакший від усього того, що ми знаємо і бачимо чи досвідчуємо у сотвореному світі. Відокремлений, цілковито інший!

Але Господь Бог Собі вибрав Свій народ, Своїх людей, яких відокремив від решти людей, з особливим завданням: щоб вони наслідували Того Великого і Святого Бога, щоб вони були наче носіями тої святості, Його наслідували у своєму особистому житті. У Старому Заповіті людина не могла увійти у святість Божу. І між тою людською досконалістю і Божою святістю була величезна, незбагненна прірва. Але для того, щоби людина змогла виконати цей наказ, щоби справді могла бути досконалою і святою так, як досконалим і святим є Господь Бог, Отець посилає Свого Єдинородного Сина, повного Духа Святого, і Він є святим для нас. Ми з вами можемо стати досконалими лише тоді, коли станемо учасниками, причасниками досконалості Ісуса Христа за діянням Святого Духа. По-людськи кажучи, людина може стати святою, коли набереться тої святості від Сина Божого, Якого так і називають у Євангеліях «Святий Божий».

У сьогоднішньому Євангелії ми з вами бачимо двох людей у храмі на молитві: митаря і фарисея. Фарисей докладно означає «відокремлений». Він є той, який хотів бути далеко від безбожників, грішників, але близько до Бога при помочі виконування правил старозавітного закону. Але ми бачимо, що ця праведність є зовнішньою. Він думав, що лише виконуючи ті чи інші приписи закону, ті чи інші моральні норми, він стає святим і досконалим. Але той бідний митар, який був публічним грішником, який не мав ніяких добрих діл, щоб їх представити перед Богом, він стояв з самого заду храму, не смів піднести очей до неба, бо не мав нічого доброго, що б міг представити. Він лише молився: «Боже, милостивий будь мені грішному». І каже Христос, що вкінці, після цієї молитви, фарисей вийшов осуджений, а митар оправданий. Чому? Тому що саме митар зрозумів, що він не має нічого, жодної людської праведності, яку може представити Богові у своє оправдання і він просив Божого милосердя. Тобто він просив того милосердя, при помочі якого можна справді оправдатися перед Богом і стати учасником Божої святості. Тільки тоді, коли людина стане перед Богом не у зовнішньому вияві якоїсь людської побожності, а у глибокій внутрішній скрусі серця, коли глибоко серцем побачить різницю між своєю грішністю і Божою праведністю, лише тоді Бог може зробити Своєю силою і святістю таку людину досконалою, праведною і святою.

«Будьте досконалими, бо Отець ваш Небесний досконалий є». Це є наказ Божий, Його Слово, звернене до кожного з вас. Отці ІІ Ватиканського Собору говорили про загальне покликання усіх людей до святості. Завданням кожного з нас є стати святими!

Одного разу Матері Терезі з Калькутти поставили таке питання: «Всі вас вважають святою. Чи вам не важко, чи не є тягарем для вас те, що усі вважають вас досконалою?». А вона журналістові відповіла так: «Святість це не є розкіш, це є перша необхідність». Для того, щоби бути людиною, людиною з великої букви, треба кожного дня прямувати до святості і тоді ми станемо людиною в повні того слова, людиною, яка в глибині серця розуміє, що всяку досконалість можемо отримати тільки від Бога, а своїми ділами цю святість маємо роздати іншим людям. Каже святий Єфрем Сирін: «Дуже легко є визнати свої добрі вчинки, але дуже тяжко є визнати свої гріхи, прогріхи і невдачі». Тому грішник – це є невдаха. Протилежністю від святого не є грішник, а є невдаха. Хто хоче бути успішним в усіх своїх справах, які робить, повинен прямувати до святості.

«Будьте досконалими, бо Отець ваш Небесний досконалий є». Це є наказ Божий для братів-семінаристів, тому що час побуту у семінарії, це є час боротьби за досконалість, бо щоб бути священиком, треба, найперше, бути доброю людиною, добрим християнином. Якщо семінарист, переходячи з року в рік, з курсу на курс, не позбавляється отого зовнішнього фарисейства і не зростає у тому глибокому особистому зв’язку єдності з Христом, він тоді приготовляється бути не досконалим, не святим священиком, але бюрократом від релігії, який виконає дуже багато усіх вимог і приписів, які дасть йому Церква, до чого його зобов’яже єпископ, але про такого скаже Давид псалмопівець: «Устами вони прославляють Мене, але серця їх далекі від мене, серце їх завжди готове до бійки». Так читаємо у псалмах.

Ми сьогодні у тій Божественній Літургії висвятимо чотирьох нових дияконів. При помочі цього Таїнства Христової Церкви, Таїнства Священства, ті чотири молоді хлопці ще глибше з’єднаються з Єдиним Святим Ісусом Христом силою і діянням Святого Духа. Змістом їхнього дияконського служіння є бути іконою Ісуса Христа-слуги. Ота святість Божа у Тому Єдиному Святому виявляється у той спосіб, що Він прийшов, щоб послужити нам. Диякон означає «служитель». І Церква сьогодні хоче, щоби в той рік, рік служіння дияконії, як останній рік приготування до 1025-ліття хрещення Русі-України, цей заклик до служіння один одному в родині, в суспільстві, у Церкві вийшов на перше місце, як заклик до християнської і людської досконалості. «Якщо ваша побожність не перевершить побожності фарисеїв і книжників, не ввійдете в Царство Небесне» — так каже Ісус Христос до Своїх учнів.

Я спеціально хотів цей акт свячення здійснити тут у Львівській Духовній Семінарії для того, щоби це стало великим закликом для всіх вас, брати-семінаристи, не шукати зовнішньої вигідної життєвої позиції, а йти за нами, йти далеко поза межі нашої Галичини, там, де сотні тисяч наших братів і сестер ще чекають, щоб їм церкву збудували і прислали доброго святого священика, який би їх навчив, як сьогодні бути людьми, щоб їх поєднав з Єдиним Святим, з Ісусом Христом своїм словом і своїм служінням, щоби ми, український народ, після 1025 років християнства, лишилися дальше віруючими людьми.

Нехай постать отого бідного каяльника буде сьогодні для всіх нас закликом, бо кожний, хто вивищується, буде принижений, а хто у покорі схилиться з Христом, буде оправданий, бо царювати означає служити з Христом Спасителем. Амінь. Слава Ісусу Христу!

Джерело: http://headugcc.info
більше відео цій темі...

Автор

Блаженніший Святослав Шевчук. Верховний Архиєпископ Києво-Галицький. Глава Української Греко-Католицької Церкви. Народився 5 травня 1970 року. Священичі свячення отримав 26 червня 1994 року. З червня 2007 – ректор ЛДС Святого Духа. Архиєрейська хірот...  читати більше..

  • Відео: 358
  • |
  • Аудіо: 27